Дівчина – легенда (до 400 – річчя з дня народження Марусі Чурай)
Ім'я Марусі Чурай овіяне таємницями та легендами, а її творчість є невіддільною частиною нашої національної культури.
Ім'я Марусі Чурай овіяне таємницями та легендами, а її творчість є невіддільною частиною нашої національної культури. Маруся Чурай – символ народної пісні, голос українського серця, який звучить уже чотири століття. Її пісні – це не просто мелодії, а відображення українського менталітету та історії. Вони оспівують козацьку добу, розповідають про подвиги, зради, кохання та втрати. Саме тому вони продовжують жити й сьогодні, передаючись від покоління до покоління як частина нашої культурної спадщини.
У Півнянській гімназії з початковою школою пройшов відкритий захід для вчителів української мови та літератури, зарубіжної літератури. Підготувала захід Кравчук Н.Г. Учні познайомили присутніх із життям «української Сапфо» та її піснями. Найвідоміші з них: “Засвистали козаченьки”, “Віють вітри, віють буйні…”, “Сидить голуб на березі”, “Зелененький барвіночку”, “Нагороді верба рясна”, “Котилися вози з гори”, які досі співають в народі.
Учні продемонстрували артистизм, вміння декламувати та співати. І учасники, і глядачі глибше зрозуміли постать Марусі Чурай не лише як літературного персонажа, а й як реальну людину, яка жила, кохала, страждала та творила. ЇЇ пісні стали важливим надбанням українського народу.
Ім'я Марусі Чурай овіяне таємницями та легендами, а її творчість є невіддільною частиною нашої національної культури. Маруся Чурай – символ народної пісні, голос українського серця, який звучить уже чотири століття. Її пісні – це не просто мелодії, а відображення українського менталітету та історії. Вони оспівують козацьку добу, розповідають про подвиги, зради, кохання та втрати. Саме тому вони продовжують жити й сьогодні, передаючись від покоління до покоління як частина нашої культурної спадщини.
У Півнянській гімназії з початковою школою пройшов відкритий захід для вчителів української мови та літератури, зарубіжної літератури. Підготувала захід Кравчук Н.Г. Учні познайомили присутніх із життям «української Сапфо» та її піснями. Найвідоміші з них: “Засвистали козаченьки”, “Віють вітри, віють буйні…”, “Сидить голуб на березі”, “Зелененький барвіночку”, “Нагороді верба рясна”, “Котилися вози з гори”, які досі співають в народі.
Учні продемонстрували артистизм, вміння декламувати та співати. І учасники, і глядачі глибше зрозуміли постать Марусі Чурай не лише як літературного персонажа, а й як реальну людину, яка жила, кохала, страждала та творила. ЇЇ пісні стали важливим надбанням українського народу.
\